Словник української мови в 11 томах

очерти

О́ЧЕРТИ, ів, мн., діал. Обриси, риси.

Там десь глибоко в його мізку.. зарисувалися її чудово гарні очерти лиця, губ, носа (Фр., VII, 1951, 84).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. очерти — о́черти множинний іменник обриси діал.  Орфографічний словник української мови
  2. очерти — -ів, мн., діал. Обриси, риси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очерти — О́ЧЕРТИ, ів, мн., діал. Обриси, риси. Там десь глибоко в його мізку .. зарисувалися її чудово гарні очерти лиця, губ, носа (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах