очерт
О́ЧЕРТ, у, ч., розм., рідко.
1. Коло, круг.
2. у знач. присл. о́чертом. По колу, колом (ходити і т. ін.).
Між парубки затесався [Тимофій Заброда], ..метелицею в’ється, очертом, обертом ходить (Горд., Чужу ниву.., 1939, 154).
Ста́ти о́чертом — стати в коло (колом).
Вони стали очертом і вже нетерпляче чекали на козакове слово (Панч, Гомон. Україна, 1954, 122).
Словник української мови (СУМ-11)