очерт

I. КО́ЛО (замкнена крива лінія, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет, що має таку форму), ОКРУ́ЖНІСТЬ, О́ЧЕРТ розм.; КРУГ перев. мн., КРУЖА́ЛО перев. мн. (концентричні хвилі на воді). Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (В. Собко); Ось уже шубовснула котрась із дівчат — круги пішли по воді (А. Головко); — Л-л-ясь! Так кружала по воді й побігли... (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. очерт — о́черт іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. очерт — -у, ч., розм., рідко. 1》 Коло, круг. 2》 у знач. присл. очертом. По колу, колом (ходити і т. ін.). Стати очертом — стати в коло (колом).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очерт — О́ЧЕРТ, у, ч., розм., рідко. 1. Коло, круг. 2. у знач. присл. о́чертом. По колу, колом. Між парубки затесався [Тимофій Заброда], .. метелицею в'ється, очертом, обертом ходить (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
4. очерт — О́ЧЕРТ, у, ч., розм., рідко. 1. Коло, круг. 2. у знач. присл. о́чертом. По колу, колом (ходити і т. ін.). Між парубки затесався [Тимофій Заброда], ..метелицею в’ється, очертом, обертом ходить (Горд., Чужу ниву.., 1939, 154).  Словник української мови в 11 томах
5. очерт — О́черт, -ту м. Кругъ. очертом, очертою. Кругомъ, въ кружекъ. Очертом сідали, срібло й злато на три части паювали. Дума. Очертами сідали, пили да гуляли. Макс.  Словник української мови Грінченка