очисний
ОЧИ́СНИ́Й, очи́сна́, очи́сне́.
1. Який робить чистим, очищає від чого-небудь.
*Образно. В кривавій темряві пройшла гроза очисна, І в муках боротьби нова зросла отчизна (Рильський, II, 1960, 301);
// перен. Який приносить моральне очищення, прощення; покутний.
Очисна жертва.
2. спец. Признач. для очищення чого-небудь.
Для очищення насіння кормових трав і деяких дрібнонасінних культур є багато спеціальних очисних машин (Бур’яни.., 1957, 226);
Кимось наполохані, п’ятеро диких кабанів.. потрапили в глибокі відстійники очисних споруд на околиці Чернівців (Рад. Укр., 19.XII 1971, 4).
Словник української мови (СУМ-11)