1. Словник української мови в 11 томах

очисний

ОЧИ́СНИ́Й, очи́сна́, очи́сне́.

1. Який робить чистим, очищає від чого-небудь.

*Образно. В кривавій темряві пройшла гроза очисна, І в муках боротьби нова зросла отчизна (Рильський, II, 1960, 301);

// перен. Який приносить моральне очищення, прощення; покутний.

Очисна жертва.

2. спец. Признач. для очищення чого-небудь.

Для очищення насіння кормових трав і деяких дрібнонасінних культур є багато спеціальних очисних машин (Бур’яни.., 1957, 226);

Кимось наполохані, п’ятеро диких кабанів.. потрапили в глибокі відстійники очисних споруд на околиці Чернівців (Рад. Укр., 19.XII 1971, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очисний — очи́сни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. очисний — [очиснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і і [очиесний] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. очисний — -а, -е. 1》 Який робить чистим, очищає від чого-небудь. || перен. Який приносить моральне очищення, прощення; покутний. Очисна жертва. 2》 спец. Признач. для очищення чого-небудь. Очисні споруди — інженерні споруди системи каналізації для очищування, знешкоджування та знезаражування стічних вод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очисний — ОЧИСНИ́Й, а́, е́. 1. Який робить чистим, очищає від чого-небудь. Вогонь у всіх народів світу виступав очисною силою (з наук.-попул. літ.); // перен. Який приносить моральне очищення, прощення; покутний. Ростислав .. Словник української мови у 20 томах
  5. очисний — ОЧИСНИ́Й (признач. для очищення чого-небудь), ОЧИ́ЩУВАЛЬНИЙ, ФІЛЬТРУВА́ЛЬНИЙ, ФІЛЬТРІВНИ́Й (признач. для фільтрування). Очисні споруди; Очищувальний засіб; Автоматичні фільтрувальні агрегати; Фільтрівний шар адсорбенту. Словник синонімів української мови
  6. очисний — Очисни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)