1. Великий тлумачний словник сучасної мови

очисний

очисни́й

-а, -е.

1》 Який робить чистим, очищає від чого-небудь.

|| перен. Який приносить моральне очищення, прощення; покутний. Очисна жертва.

2》 спец. Признач. для очищення чого-небудь.

Очисні споруди — інженерні споруди системи каналізації для очищування, знешкоджування та знезаражування стічних вод.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очисний — очи́сни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. очисний — [очиснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і і [очиесний] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. очисний — ОЧИСНИ́Й, а́, е́. 1. Який робить чистим, очищає від чого-небудь. Вогонь у всіх народів світу виступав очисною силою (з наук.-попул. літ.); // перен. Який приносить моральне очищення, прощення; покутний. Ростислав .. Словник української мови у 20 томах
  4. очисний — ОЧИСНИ́Й (признач. для очищення чого-небудь), ОЧИ́ЩУВАЛЬНИЙ, ФІЛЬТРУВА́ЛЬНИЙ, ФІЛЬТРІВНИ́Й (признач. для фільтрування). Очисні споруди; Очищувальний засіб; Автоматичні фільтрувальні агрегати; Фільтрівний шар адсорбенту. Словник синонімів української мови
  5. очисний — Очисни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. очисний — ОЧИ́СНИ́Й, очи́сна́, очи́сне́. 1. Який робить чистим, очищає від чого-небудь. *Образно. В кривавій темряві пройшла гроза очисна, І в муках боротьби нова зросла отчизна (Рильський, II, 1960, 301); // перен. Словник української мови в 11 томах