Словник української мови в 11 томах

очищати

ОЧИ́ЩАТИ, а́ю, а́єш і рідко ОЧИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех.

1. Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим.

Не кваплячись очистила [Неля] гребінь від волосся, закрутила ним кінці кіс (Вільде, Сестри.., 1958, 366);

Для збирання відходів і покидьків треба мати металеве відро з покришкою, щоденно очищати його (Укр. страви, 1957, 31);

// Звільняти кого-, що-небудь від різних сторонніх нашарувань.

Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували. Все це швидко очищали від іржі (Ткач, Плем’я.., 1961, 75);

Коней спіймали між тополями, очистили сани від снігу і поклали на них поранених (Тют., Вир, 1964, 529).

2. Забирати звідкись усе зайве, непотрібне, стороннє; звільняти від усього зайвого, непотрібного, стороннього.

— Старшина… — Я! — Негайно очистити вози від усього стороннього (Гончар, III, 1959, 312);

// Звільняти який-небудь простір, поверхню чогось.

Партизани очищали підхід до площадки в лісі (Шер., В партиз. загонах, 1947, 81);

Вдалині, там, де очищали поля від картоплиння, диміло багаття (Томч., Готель.., 1960, 178);

// розм. Спорожняти (посуд), з’їдаючи, випиваючи що-небудь.

[Сергій:] Давайте баклагу… (Взяв). Очистили? [Башликов:] По-гвардійському (Корн., II, 1955, 50);

// Звільняти від чого-небудь стороннього, шкідливого, небажаного.

У коморі біля трієрів Оксанина ланка. Очищають пшеницю (Головко, І, 1957, 393);

Дощ очищає атмосферу від мікроорганізмів (Мікр. ж., XXII, 6, 1960, 80);

Від самого початку існування [філоксерної] комісії аж досі не було ще прикладу, щоб удалося нам цілком очистити від філоксери виноградники (Коцюб., І, 1955, 201);

// перен. Удосконалювати, звільняти від усього зайвого, шкідливого, того, що веде до перекручення, викривлення.

Сам Франко на протязі всієї своєї літературної діяльності очищав свою мову від діалектних слів і зворотів (Рильський, III, 1956, 111);

// перен. Позбуватися небажаних або ворожих елементів.

Треба очищати наші лави від куркульських синків та їхніх прихвоснів (Шиян, Баланда, 1957, 94);

Треба очистити ряди мисливців від браконьєрів (Ком. Укр., 8, 1966, 30).

Очища́ти (очи́стити) грунт — готувати, створювати умови для здійснення чого-небудь.

Більшовики очищали грунт для партійності своєю непримиренною боротьбою проти антипартійних елементів у 1903-1905 і в 1906-1907 роках (Ленін, 19, 1971, 49).

3. перен. Робити чистим у моральному відношенні.

Внутрішні надбання людини залежать .. від того, наскільки саме мистецтво здатне.. очищувати, наснажувати духовно (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3);

Повстання декабристів розбудило і "очистило" його [Герцена] (Ленін, 21, 1971, 243);

// Знімати з кого-небудь провину, виправдовувати когось.

— Я покликався на дурних свідків, що замість очистити мене, заплутали мене ще в дві інші паскудні справи (Фр., VI, 1951, 188);

// У свідомості віруючих — відпускати гріх (гріхи), робити чистим перед богом; звільняти від гріхів.

— На глузи узяв [піп]: "Можу дати для вас тільки божественні книги, це душу очищає…" (Стельмах, ІІ,1962, 101).

4. Звільняти місце, примусивши кого-небудь піти;

// Звільняти від ворога в ході воєнних дій.

В Будапешті тривають запеклі бої. Наші героїчні солдати квартал за кварталом очищають місто від німців (Перв., Невигадане життя, 1958, 313);

// Звільняти від своєї присутності, покидати, залишати.

[Телеграфіст:] Усіх пасажирів прошу негайно очистить перон і стати за бар’єр (Корн., І, 1955, 161);

Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію (Довж., І, 1958, 207);

Французи змушені були не лише оставити батарею Раєвського, а й очистити підступи до неї (Кочура, Зол. грамота, 1960, 299).

5. рідко. Знімати верхній шар, оболонку і т. ін.; обчищати.

Для знищення гусениць, які зимують у щілинах кори, треба старанно очистити відмерлий верхній шар кори стовбурів (Хлібороб Укр., 5, 1966, 31).

6. розм. Те саме, що обкрада́ти.

На базарах крутилось безліч різних шахраїв і безпритульних підлітків, які з допомогою бритв очищали кишені роззяв (Гжицький, Вел. надії, 1963, 42).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. очищати — очища́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. очищати — Обчищати, вичищати, вичищувати, чистити, (шлях) прочищати; (спирт) рафінувати; (душу) підносити, одухотворяти; (в суді) виправдувати; (від чого) звільняти; (від гріхів) розгрішати <�відпускати> що; (майдан) покидати, залишати, з. опускати; ЖМ. обкрадати; очищувати.  Словник синонімів Караванського
  3. очищати — -аю, -аєш і рідко очищувати, -ую, -уєш, недок., очистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. || Звільняти кого-, що-небудь від різних сторонніх нашарувань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очищати — ОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОЧИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док. 1. кого, що. Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим.  Словник української мови у 20 томах
  5. очищати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О.  Словник синонімів української мови
  6. очищати — Очища́ти, -ща́ю, -ща́єш; очи́стиш, очи́щу, очи́стиш; очи́сть, очи́стьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. очищати — Очища́ти, -ща́ю, -єш сов. в. очистити, -щу, -стиш, гл. Вычищать, вычистить. Очищаєш ти, водо явленная, новорожденного од позору. Чуб. І. 132.  Словник української мови Грінченка