очищати
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О. Гончар); Французи змушені були не лише оставити батарею Раєвського, а й очистити підступи до неї (П. Кочура); Повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо (Григорій Тютюнник).
ОБІКРА́СТИ (украсти багато чого у кого-небудь, де-небудь), ОБІБРА́ТИ, ОБЧИ́СТИТИ (ОЧИ́СТИТИ) розм., ВИ́ЧИСТИТИ підсил. розм.; ПОГРАБУВА́ТИ підсил. (про досить велику крадіжку). — Недок.: обкрада́ти (обікрадати), оббира́ти, обчища́ти (очища́ти) (очи́щувати), вичища́ти. Пані стрічає її лихими словами: — Що, — каже, — згодувала собі синка злодія! Обікрав твій Семенко панича! (Марко Вовчок); Чоловік огрядний, у синій суконній чумарці, в чорній шапці, сказав..: — Це вчора піймали злодіїв, кооператив обібрали (А. Головко); Тарас Боровець вправлявся по лінії злодійства. Стягнути з бантин курку, задушити в хліві порося, обчистити у дядька комору — було його звичним заняттям (Ю. Мельничук); На базарах крутилось безліч різних шахраїв і безпритульних підлітків, які з допомогою бритов очищали кишені роззяв (В. Гжицький); (Ївга:) Щось-то казав (Тимоха), що й батькову скриню вичистив.. та і втік від нього (Г. Квітка-Основ'яненко); До нашої кімнати зайшло двоє людей з ліхтарем. — На кого маєте підозріння? — запитав один, розкладаючи папери. — Нас, очевидячки, хотіли пограбувати, та щось перешкодило (Ю. Яновський). — Пор. 1. грабува́ти, 1. обібра́ти.
ОЧИЩА́ТИ (від домішок, чогось стороннього, зайвого), ОЧИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕЧИЩА́ТИ (перев. про зерно); ВІ́ЯТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОВІВА́ТИ (про зерно — на вітрі або віялкою); ПРОМИВА́ТИ (водою, рідиною); РАФІНУВА́ТИ спец. (про жири, метали); КЛЕРУВА́ТИ спец. (про олію, цукор тощо — робити світлим, прозорим); ДИСТИЛЮВА́ТИ спец. (про рідину — переганяючи); ФІЛЬТРУВА́ТИ, ПРОФІЛЬТРО́ВУВАТИ, ВІДФІЛЬТРО́ВУВАТИ (перев. за допомогою фільтра). — Док.: очи́стити, перечи́стити, прові́яти, проми́ти, рафінува́ти, клерува́ти, дистилюва́ти, профільтрува́ти, відфільтрува́ти. (Шумейко:) Вигадав я таку машину — зерно очищати (І. Микитенко); Тоді молотили хліб ціпами, зерно провіювали лопатами та перечищали решетами (М. Кропивницький); Настане ніч — заставить (глитай) на току при місяці товктися, гарманувати до зорі або намолочене віяти (О. Гончар); Зерно мама провівала на вітру і несла до млина (І. Чендей); Промивати породу; Рафінувати олію; Дистилювати воду; Фільтрувати розчин.
РОЗЧИЩА́ТИ (звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого, що захаращує, засмічує його), ОЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ, ПРОЧИЩА́ТИ. — Док.: розчи́стити, очи́стити, прочи́стити. У парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів і розчищали доріжки (О. Стороженко); Вдалині, там, де очищали поля від картоплиння, диміло багаття (М. Томчаній); Спить Калашникове подвір'я, тільки Терешко.. поволі просувається од хати до воріт, потому до колодязя — прочищає стежку (Г. Епік).
ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док.: почи́стити, обчи́стити, очи́стити, облупи́ти, обтереби́ти, обібра́ти. Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки (Григорій Тютюнник); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); "Кумпан" сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою, хукаючи на пальці, обчищав з мундирів щойно зварену картоплю (П. Загребельний); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський); Картопля була в лушпинні, її треба було теребити (І. Франко); Фросина мовчить. Оббирає бараболю на завтра (Є. Гуцало).
Словник синонімів української мови