очувати

ОЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Відчувати.

— Бодай вам було легко так ту славу пускати, як мені її на собі очувати… (Вас., І, 1959, 271).

Значення в інших словниках

1. очувати — очува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. очувати — -аю, -аєш, недок., діал. Відчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очувати — ОЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Відчувати. – Бодай вам було легко так ту славу пускати, як мені її на собі очувати... (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. очувати — ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови