очортіти
ОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути, остогидіти; осточортіти.
Ця понура хата, цей похилий Грицько і четверо галасливих дітей очортіли вже їй без міри, якби могла, то й не зазирнула б сюди! (Гр., II, 1963, 353).
Словник української мови (СУМ-11)