Значення в інших словниках
-
очортіти —
очорті́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
очортіти —
-ію, -ієш, док., розм. Дуже набриднути, остогидіти; осточортіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
очортіти —
Остобісіти, настобісіти, постобісіти, див. осточортіти, надоідати, омерзіти
Словник чужослів Павло Штепа
-
очортіти —
ОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути, остогидіти; осточортіти. – Сидять там окаяннії [козаки] в Січі да тілько п'янствують, а очортіє горілку пить, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику (П.
Словник української мови у 20 томах
-
очортіти —
НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
очортіти —
ОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути, остогидіти; осточортіти. Ця понура хата, цей похилий Грицько і четверо галасливих дітей очортіли вже їй без міри, якби могла, то й не зазирнула б сюди! (Гр., II, 1963, 353).
Словник української мови в 11 томах
-
очортіти —
Очортіти, -тію, -єш гл. Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. І. 164. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати. Рудч. Ск. І. 192.
Словник української мови Грінченка