Значення в інших словниках
-
очний —
о́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
очний —
-а, -е. 1》 Прикм. до око I 1). || Стос. до хвороб очей та їх лікування. Очна ділянка — парна ділянка обличчя, обмежена надорбітальним краєм лобної кістки та нижньоорбітальним краєм верхньої щелепи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
очний —
О́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до о́ко¹ 1. – Лікарі по очних хворобах кажуть, що очі цілком здорові, а вони весь час ріжуть і ріжуть, – додала дівчинка (О. Іваненко); // Признач. для лікування вад і хвороб очей.
Словник української мови у 20 томах
-
очний —
о́чна ста́вка. Одночасний допит віч-на-віч двох або кількох осіб для перевірки попередніх суперечливих свідчень. Пізно ввечері Максима, Володю й Галю кинули (поліцаї) до критої машини й повезли на очну ставку (П. Козланюк); // ірон.
Фразеологічний словник української мови
-
очний —
СТАЦІОНА́РНИЙ (про форму навчання при постійній присутності студентів, учнів тощо, а також про вуз, технікум, відділення у них), О́ЧНИЙ. Стаціонарне відділення; Очна аспірантура.
Словник синонімів української мови
-
очний —
О́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до о́ко¹1. — Лікарі по очних хворобах кажуть, що очі цілком здорові, а вони весь час ріжуть і ріжуть, — додала дівчинка (Ів., Вел. очі, 1956, 77); // Стос. до хвороб очей та їх лікування.
Словник української мови в 11 томах