очунятися

ОЧУ́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм. Прийти до пам’яті; опритомніти.

Лежить моя сердега, Неначе убита. Очунялась… дивується, Що ось була біла, А тепер така хороша, Мов сажу трусила (Щог., Поезії, 1958, 482);

Очунявся він десь у верболозі, і перше почуття було — сльози (Донч., VI, 1957, 71);

Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно — все.. позабирано (Тют., Вир, 1964, 16).

Значення в інших словниках

1. очунятися — очу́нятися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. очунятися — [оучун'атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. очунятися — -яюся, -яєшся, док., розм. Прийти до пам'яті; опритомніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. очунятися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови