очунятися
ОЧУ́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм. Прийти до пам’яті; опритомніти.
Лежить моя сердега, Неначе убита. Очунялась… дивується, Що ось була біла, А тепер така хороша, Мов сажу трусила (Щог., Поезії, 1958, 482);
Очунявся він десь у верболозі, і перше почуття було — сльози (Донч., VI, 1957, 71);
Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно — все.. позабирано (Тют., Вир, 1964, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очунятися — очу́нятися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- очунятися — [оучун'атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
- очунятися — -яюся, -яєшся, док., розм. Прийти до пам'яті; опритомніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очунятися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови