очуняти
ОЧУ́НЯТИ див. очу́нювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очуняти — очу́няти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- очуняти — див. одужувати Словник синонімів Вусика
- очуняти — див. очунювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очуняти — ОЧУ́НЯТИ див. очу́нювати. Словник української мови у 20 томах
- очуняти — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови
- очуняти — Очу́няти, -няю, -няєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- очуняти — Очунювати, -нюю, -єш сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Г. Барв. 195. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Рудч. Ск. І. 133. Словник української мови Грінченка