очутіти

ОЧУТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що очу́ти́тися.

Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї, жалувати стане (Вовчок, І, 1955, 170).

Значення в інших словниках

1. очутіти — очуті́ти дієслово доконаного виду очутитися розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. очутіти — див. опритомніти  Словник синонімів Вусика
3. очутіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Те саме, що очутитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. очутіти — ОЧУТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що очу́ти́тися. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї, жалувати стане (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. очутіти — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
6. очутіти — Очутіти, -тію, -єш гл. = очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. І. 97).  Словник української мови Грінченка