1. Словник української мови в 11 томах

очутіти

ОЧУТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що очу́ти́тися.

Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї, жалувати стане (Вовчок, І, 1955, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очутіти — очуті́ти дієслово доконаного виду очутитися розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. очутіти — див. опритомніти Словник синонімів Вусика
  3. очутіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Те саме, що очутитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очутіти — ОЧУТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що очу́ти́тися. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї, жалувати стане (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. очутіти — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  6. очутіти — Очутіти, -тію, -єш гл. = очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. І. 97). Словник української мови Грінченка