1. Словник української мови в 11 томах

очутитися

ОЧУ́ТИ́ТИСЯ, очу́чу́ся, очу́ти́шся, док., розм.

1. Прийти до пам’яті; опритомніти.

Почали жінки бризкати їй в обличчя водою, аж поки вона очутилась (Гр., II, 1963, 430);

Од холодної води, якою побризкали Кіндрата, він очутився (Панч, Гомон. Україна, 1954, 127).

2. Повернутися до стану душевної рівноваги.

Ледве що очутилася я трохи по тяжкій утраті вашого батька, ледве припочила з великої фізичної втоми.., вже спав на мене цей новий смуток (Коб., II, 1956, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очутитися — очу́ти́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. очутитися — див. опритомніти Словник синонімів Вусика
  3. очутитися — очучуся, очутишся, док., розм. 1》 Прийти до пам'яті; опритомніти. 2》 Повернутися до стану душевної рівноваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очутитися — 1. опинятися, опинитися, трапити, натрапляти, натрапити, понатрапляти, потрапляти, потрапити 2. це очунитися Словник чужослів Павло Штепа
  5. очутитися — ОЧУ́ТИ́ТИСЯ, очу́чу́ся, очу́ти́шся, док., розм. 1. Прийти до пам'яті; опритомніти. Почали жінки бризкати їй в обличчя водою, аж поки вона очутилась (Б. Грінченко); Од холодної води, якою побризкали Кіндрата, він очутився (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  6. очутитися — ВІДЧУВА́ТИСЯ (бути помітним, доступним для сприйняття), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЧУ́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ (ВЧУВА́ТИСЯ), ОЧУВА́ТИСЯ діал. — Док.: відчу́тися, почу́тися, учу́тися (вчу́тися), очу́тися. Словник синонімів української мови
  7. очутитися — Очуча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. очутитися, -чучуся, -тишся, гл. 1) Приходить, прійти въ чувство, очнуться. Не знаю, що й робити, як. оживити губи її побілілі, як їй запомогти очутитись. Г. Барв. 537. Словник української мови Грінченка