очіпочок
ОЧІ́ПОЧОК, чка, ч. Пестл. до очі́пок.
Бабуся в білому очіпочку, в поважним і дуже гарним старечим обличчям виглянула з вікна (Л. Укр., III, 1952, 599);
*Образно. Сіла перша синичка. Зелененька, з жовтим животиком, в чорнім очіпочку (Дор., Не повтори.., 1968, 164).
Словник української мови (СУМ-11)