очіпочок
ОЧІ́ПОЧОК, чка, ч.
Пестл. до очі́пок.
Бабуся в білому очіпочку, з поважним і дуже гарним старечим обличчям виглянула з вікна (Леся Українка);
* Образно. Сіла перша синичка. Зелененька, з жовтим животиком, в чорнім очіпочку (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)