ошпарений
ОШПА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошпа́рити.
Мати поставила на стіл тарілку з яблуками. Стіл був дощаний.. Зараз вискоблений кухонним ножем, ошпарений окропом, накритий білосніжною скатертиною (Дмит., Обпалені.., 1962, 189);
*У порівн. Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (Томч., Жменяки, 1964, 78);
Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 297);
// ошпа́рено, безос. присудк. сл.
*У порівн. У печі щось зашкварчало, зашипіло, ніби його ошпарено окропом (Вас., І, 1959, 326).
Словник української мови (СУМ-11)