ошпарений
ОШПА́РЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ошпа́рити.
Мати поставила на стіл тарілку з яблуками. Стіл був дощаний .. Зараз вискоблений кухонним ножем, ошпарений окропом, накритий білосніжною скатертиною (Л. Дмитерко);
* У порівн. Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній);
Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк);
// у знач. прикм.
Степан знову осмілився заворушити ошпареними губами (Є. Гуцало);
// ошпа́рено, безос. пред.
* У порівн. У печі щось зашкварчало, зашипіло, ніби його ошпарено окропом (С. Васильченко).
◇ (1) Як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) [окро́пом]:
а) дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін.
Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк);
І як тільки підполковник Онопрієнко й ад'ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло (В. Канівець);
Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній);
Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч (Панас Мирний);
Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти (І. Франко);
б) (зі сл. зіско́чити, схопи́тися і т. ін.) дуже швидко, несподівано, рвучко і т. ін.
Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця (М. Стельмах);
Іван Матвійович скинувсь, мов ошпарений, слово “горить” на нього діяло магічно, рефлекс умовний на нього виробився (Ю. Збанацький);
Я сьогодні бігла на роботу, немов ошпарена (В. Дрозд);
Мов обпарена, вона схопилась на ноги і .. кинулась бігти додому (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)