Словник української мови в 11 томах

ошпарювати

ОШПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОШПА́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Те саме, що обшпа́рювати.

Щоб убити хрущів, мішки з ними ошпарюють окропом, а потім мертвих жуків можна віднести на птахоферму (Хлібороб Укр., 5, 1970, 37);

Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Сміл., Пов. і опов., 1949, 35);

*Образно. Ударив Лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив [рожу] вкінець (Граб., І, 1959, 162);

Мати ошпарила його поглядом (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 146).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ошпарювати — ошпа́рювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. ошпарювати — (окропом) обварювати, обпікати, обпарювати; обшпарювати.  Словник синонімів Караванського
  3. ошпарювати — -юю, -юєш, недок., ошпарити, -рю, -риш, док., перех., розм. Те саме, що обшпарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ошпарювати — ОШПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОШПА́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм. Те саме, що обшпа́рювати. Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Л. Смілянський); Щоб пшоно не гірчило, його треба ошпарити кип'ятком (з наук.-попул. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  5. ошпарювати — ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок.  Словник синонімів української мови
  6. ошпарювати — Ошпа́рювати, рідше обшпа́рювати, -рюю, -рюєш, -рює  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ошпарювати — Ошпарювати, -рюю, -єш сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.  Словник української мови Грінченка