ощастити

ОЩАСТИ́ТИ, ощащу́, ощасти́ш, док., перех., заст. Ощасливити.

Яків прийшов тверезий, не лаяв, не гримав на неї, і цього було досить, щоб ощастити Машку на ввесь вечір (Л. Янов., І, 1959, 255);

*Образно. Ти [весна] все не йдеш, і заклик наш даремний, Хоть [хоч] час давно настав твого приходу. Чому ж не хочеш ощас-тить природу? (Сам., І, 1958, 117).

Значення в інших словниках

1. ощастити — ощасти́ти дієслово доконаного виду ощасливити рідко  Орфографічний словник української мови
2. ощастити — ощащу, ощастиш, док., перех., заст. Ощасливити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ощастити — ОЩАСТИ́ТИ, ощащу́, ощасти́ш, док., кого, що, заст. Ощасливити. Яків прийшов тверезий, не лаяв, не гримав на неї, і цього було досить, щоб ощастити Машку на ввесь вечір (Л. Яновська); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. ощастити — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст.  Словник синонімів української мови