павіан
ПАВІА́Н, а, ч. Велика мавпа з пишною шерстю, видовженою мордою і майже червоними сідничними мозолями, що живе в Африці та Аравії.
З гордістю походжала в клітці.. пара австралійських ягуарів, бешкетувала неспокійна макака з Індонезії, хизувався своєю красою і павіан Бобо з Нігерії (Веч. Київ, 13. IV 1966, 4);
*У порівн. По станції сновигали озброєні люди: страшні, оброслі й дикі, немов павіани (Кач., II, 1958, 271).
Словник української мови (СУМ-11)