павуччя

ПАВУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до паву́к.

— А це ж по-якому?.. так павуччя тілько стрибає! (Мирний, IV, 1955, 318).

Значення в інших словниках

1. павуччя — паву́ччя іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. павуччя — -я, с. Збірн. до павук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. павуччя — ПАВУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до паву́к. – А це ж по-якому?.. так павуччя тілько стрибає! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах