павуччя

ПАВУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до паву́к.

— А це ж по-якому?.. так павуччя тілько стрибає! (Мирний, IV, 1955, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павуччя — паву́ччя іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. павуччя — -я, с. Збірн. до павук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. павуччя — ПАВУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до паву́к. – А це ж по-якому?.. так павуччя тілько стрибає! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах