павуччя
ПАВУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до паву́к.
— А це ж по-якому?.. так павуччя тілько стрибає! (Мирний, IV, 1955, 318).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- павуччя — паву́ччя іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- павуччя — -я, с. Збірн. до павук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- павуччя — ПАВУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до паву́к. – А це ж по-якому?.. так павуччя тілько стрибає! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах