падання
ПА́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. па́дати 1, 2.
Сніг падає густо, грубими латками, потрохи скісно.. В тім паданні є і втома (Коб., III, 1956, 80);
Голос старої жінки розлягається дужче. Раптом його покриває хряск від падання будови. Заграва пожару заливає сцену (Л. Укр., II, 1951, 328).
Словник української мови (СУМ-11)