падіж
ПАДІ́Ж, дежу́, ч. Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін.
Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів і падежем молодняка (Колг. Укр., 1, 1957, 20);
— Такої важкої й далекої дороги ваші тварини не перенесуть. Може початися падіж… (Кучер, Прощай.., 1957, 24).
Словник української мови (СУМ-11)