падіж
ПАДІ́Ж, дежу́, ч.
Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін.
Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів і падежем молодняка (з наук.-попул. літ.);
– Такої важкої й далекої дороги ваші тварини не перенесуть. Може початися падіж... (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)