пазелень
ПА́ЗЕЛЕНЬ, і, ж. Домішка зеленого кольору, зелений відтінок, зелені просвіти у забарвленні або пофарбуванні чого-небудь.
Он з-за лісу віліса пазелень знайома (Мур., Весілля.., 1949, 54);
Перша пазелень на схилах Поміж торішньої трави… (Перв., І, 1958, 275).
Словник української мови (СУМ-11)