пазелень
ПА́ЗЕЛЕНЬ, і, ж.
Домішка зеленого кольору, зелений відтінок, зелені просвіти у забарвленні або пофарбуванні чого-небудь.
Перша пазелень на схилах Поміж торішньої трави... (Л. Первомайський);
Прощання відбулося вночі, у султанській ложниці, на безмежних зелених простирадлах, на цих зелених луках, де народжувалася її любов і росла, як молода трава, і, може, мала колись і зів'янути, але ще не в'янула, розросталася пагінням, пазеленню, буйнощами! (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)