пакуночок

ПАКУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш. до паку́нок.

Носильщики [носильники] несли за ними силу коробочок, пакуночків і всякої всячини (Л. Укр., III, 1952, 522);

Батько, взутий уже, щось за пакуночок, в папір загорнений, бережно поклав у спідню кишеню бокову в піджаці (Головко, II, 1957, 120);

Складені невмілими чоловічими руками кінці пакуночка розпалися (Мушк., Серце.., 1962, 253).

Значення в інших словниках

1. пакуночок — паку́ночок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пакуночок — -чка, ч. Зменш. до пакунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пакуночок — ПАКУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш. до паку́нок. Носильщики [носильники] несли за ними силу коробочок, пакуночків і всякої всячини (Леся Українка); Батько, взутий уже, щось за пакуночок, в папір загорнений, бережно поклав у спідню кишеню бокову в піджаці (А.  Словник української мови у 20 томах