пакуночок
ПАКУ́НОЧОК, чка, ч.
Зменш. до паку́нок.
Носильщики [носильники] несли за ними силу коробочок, пакуночків і всякої всячини (Леся Українка);
Батько, взутий уже, щось за пакуночок, в папір загорнений, бережно поклав у спідню кишеню бокову в піджаці (А. Головко);
Складені невмілими чоловічими руками кінці пакуночка розпалися (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)