пакунок
ПАКУ́НОК, нка, ч.
1. Що-небудь, упаковане в паперову чи якусь іншу обгортку для транспортування, перенесення, перевезення або зберігання.
– Піду ж я в гостиницю [готель] та візьму свій пакунок з сорочками (І. Нечуй-Левицький);
Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її та її пакунки зо всіх боків (М. Коцюбинський);
Кметь обережно вийняв із пазухи пакунок із порохом і, тихо ступаючи, пішов до резервуара з нафтою (М. Хвильовий);
Всі арештантські пожитки, всі лахи, які хто мав, всі торби, вузли й пакунки було розпаковано, розтерзано й перемішано в дикий вінегрет (І. Багряний);
Повернувся господар з пакунком якихось покупок (С. Чорнобривець);
Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде).
2. чого, рідко. Купка зв'язаних предметів.
Взяв з ослона пакунок книжок і, намагаючись не дуже гупати чобітьми, вийшов з крамниці (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)