пакунок —
паку́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
пакунок —
Загорток, пакет, д. бганок, г. пак, (речей) клунок, (поштовий) сов. посилка; пакуночок.
Словник синонімів Караванського
пакунок —
[пакунок] -нка, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў
Орфоепічний словник української мови
пакунок —
-нка, ч. 1》 Що-небудь, упаковане в паперову чи якусь іншу обгортку для транспортування, перенесення, перевезення або зберігання. 2》 чого, рідко. Купка зв'язаних предметів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пакунок —
ПАКУ́НОК, нка, ч. 1. Що-небудь, упаковане в паперову чи якусь іншу обгортку для транспортування, перенесення, перевезення або зберігання. – Піду ж я в гостиницю [готель] та візьму свій пакунок з сорочками (І.
Словник української мови у 20 томах
пакунок —
ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев.
Словник синонімів української мови
пакунок —
Паку́нок, -нка, -кові, в -нку; -ку́нки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пакунок —
ПАКУ́НОК, нка, ч. 1. Що-небудь, упаковане в паперову чи якусь іншу обгортку для транспортування, перенесення, перевезення або зберігання. — Піду ж я в гостиницю [готель] та візьму свій пакунок з сорочками (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
пакунок —
Пакунок, -нку м. 1) Тюкъ. 2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки. Г. Барв. 28.
Словник української мови Грінченка