Словник української мови в 11 томах

палахнути

ПАЛАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм.

1. Загорітися, засвітитися спалахом, зблиском.

Ми почули, як стрибнув Ваня Мороз, розірвалася граната, за ним побігли вартові, і палахнула світлом друга граната (Ю. Янов., І, 1958, 128).

2. перен. Блиснути від сильного почуття, пристрасті; виразити щось у великій мірі (про очі).

І очі царя палахнули ураз: — "До мене?.. Від злодія листи?.. Читайте ж.." (Граб., І, 1959, 305);

Гнів палахнув із суворих очей (Шер., Дружбою.., 1954, 24).

3. Вистрілити (з рушниці, пістолета і т. ін.).

А трапилась тому Маркові, казали, така пригода: на зелені свята, під час вистави, Марків партнер палахнув ізгарячу в його з обрізу, замість порожнього, бойовим набоєм (Вас., II, 1959, 124).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. палахнути — палахну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. палахнути — див. горіти  Словник синонімів Вусика
  3. палахнути — -ну, -неш, док., однокр., розм. 1》 Загорітися, засвітитися спалахом, зблиском. 2》 перен. Блиснути від сильного почуття, пристрасті; виразити щось у великій мірі (про очі). 3》 Вистрілити (з рушниці, пістолета і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. палахнути — ПАЛАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. 1. Загорітися, засвітитися спалахом, зблиском. Ми почули, як стрибнув Ваня Мороз, розірвалася граната, за ним побігли вартові, і палахнула світлом друга граната (Ю. Яновський). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  5. палахнути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
  6. палахнути — Палахну́ти, -ну́, -не́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. палахнути — Палахну́ти, -ну́, -не́ш гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату. Мир. Пов. І. 115.  Словник української мови Грінченка