пальченята
ПАЛЬЧЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. пальченя́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до па́льці ( див. па́лець 1).
Малі пальченята аж лущали, так він їх стуляв міцно в кулаки, надуваючись від кашлю (Мирний, І, 1954, 310).
Словник української мови (СУМ-11)ПАЛЬЧЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. пальченя́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до па́льці ( див. па́лець 1).
Малі пальченята аж лущали, так він їх стуляв міцно в кулаки, надуваючись від кашлю (Мирний, І, 1954, 310).
Словник української мови (СУМ-11)