пальченята

ПАЛЬЧЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. пальченя́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до па́льці ( див. па́лець 1).

Малі пальченята аж лущали, так він їх стуляв міцно в кулаки, надуваючись від кашлю (Мирний, І, 1954, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальченята — ПАЛЬЧЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. пальченя́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до па́льці (див. па́лець 1). Малі пальченята аж лущали, так він їх стуляв міцно в кулаки, надуваючись від кашлю (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах