панас
ПАНА́С, а, ч.: Гра́ти в па́наса — брати участь у грі, в якій хто-небудь один із зав’язаними очима ловить інших.
Собі очиці зав’язала [Дидона] І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить (Котл., І, 1952, 77).
Словник української мови (СУМ-11)