Словник української мови в 11 томах

панславіст

ПАНСЛАВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прихильник панславізму.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. панславіст — Панславі́ст: — прихильник панславізму — громадської та політичної течії кін. XVIII — поч. XIX ст., яка відображала прагнення до державного об'єднання всіх слов'янських народів [54]  Словник з творів Івана Франка
  2. панславіст — панславі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. панславіст — -а, ч. Послідовник, прихильник панславізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панславіст — ПАНСЛАВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прихильник панславізму. На той час Російська імперія вже підім'яла під себе Україну і Польщу, марила світовим пануванням і хижо дивилася на Константинополь, Босфор та Дарданелли.  Словник української мови у 20 томах
  5. панславіст — Панславі́ст, -та; -ві́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)