панславіст

ПАНСЛАВІ́СТ, а, ч.

Послідовник, прихильник панславізму.

На той час Російська імперія вже підім'яла під себе Україну і Польщу, марила світовим пануванням і хижо дивилася на Константинополь, Босфор та Дарданелли. Ейфорія панславістів та слов'янофілів від воєнних перемог не знала меж (з газ.);

Практика панславістів.

Значення в інших словниках

1. панславіст — Панславі́ст: — прихильник панславізму — громадської та політичної течії кін. XVIII — поч. XIX ст., яка відображала прагнення до державного об'єднання всіх слов'янських народів [54]  Словник з творів Івана Франка
2. панславіст — панславі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. панславіст — -а, ч. Послідовник, прихильник панславізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. панславіст — Панславі́ст, -та; -ві́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. панславіст — ПАНСЛАВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прихильник панславізму.  Словник української мови в 11 томах