панславіст
ПАНСЛАВІ́СТ, а, ч.
Послідовник, прихильник панславізму.
На той час Російська імперія вже підім'яла під себе Україну і Польщу, марила світовим пануванням і хижо дивилася на Константинополь, Босфор та Дарданелли. Ейфорія панславістів та слов'янофілів від воєнних перемог не знала меж (з газ.);
Практика панславістів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панславіст — Панславі́ст: — прихильник панславізму — громадської та політичної течії кін. XVIII — поч. XIX ст., яка відображала прагнення до державного об'єднання всіх слов'янських народів [54] Словник з творів Івана Франка
- панславіст — панславі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- панславіст — -а, ч. Послідовник, прихильник панславізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панславіст — Панславі́ст, -та; -ві́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- панславіст — ПАНСЛАВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прихильник панславізму. Словник української мови в 11 томах