1. Словник української мови у 20 томах

панславізм

ПАНСЛАВІ́ЗМ, у, ч.

Громадська і політична течія головним чином кінця XVIII – початку XIX століття, яка відображала прагнення до державного об'єднання всіх слов'янських народів.

Обхідною дорогою, через польський романтизм і чеський панславізм, дійшли деякі талановиті русини до нового зближення з рідним народом (І. Франко);

Російська історіографія Закарпаття XIX ст. вважала цей край “русским”, переносила на нього свої теоретичні засади російського панславізму і панрусизму (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панславізм — панславі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панславізм — -у, ч. Громадська і політична течія головним чином кінця 18 – початку 19 ст., яка відображала прагнення до державного об'єднання всіх слов'янських народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панславізм — Всеслов'янство Словник чужослів Павло Штепа
  4. панславізм — Назва ідeйниx тeчій різного політичного забарвлeння у XIX ст., що мали на мeті об'єднання слов'ян (переважно у складі Рос. імперії). Універсальний словник-енциклопедія
  5. панславізм — Панславі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. панславізм — ПАНСЛАВІ́ЗМ, у, ч. Громадська і політична течія головним чином кінця XVIII — початку XIX століття, яка відображала прагнення до державного об’єднання всіх слов’янських народів. Словник української мови в 11 томах