пантомім
ПАНТОМІ́М, а, ч.
1. У стародавній Греції і Римі — танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет.
Спорідненою мімові формою, однак витвором суто староримського походження, був пантомім (Мист., 3, 1968, 8).
2. Актор, який, міняючи костюм і маску, послідовно зображував усіх персонажів у такій виставі.
Словник української мови (СУМ-11)