пантомім
ПАНТОМІ́М, а, ч.
1. У стародавній Греції і Римі – танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет.
Спорідненою мімові формою, однак витвором суто староримського походження, був пантомім (з наук. літ.).
2. Актор, який, міняючи костюм і маску, послідовно зображував усіх персонажів у такій виставі.
Пантомім вражав публіку пластикою свого тіла (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)