пантомім
ПАНТОМІ́М, а, ч.
1. У стародавній Греції і Римі – танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет.
Спорідненою мімові формою, однак витвором суто староримського походження, був пантомім (з наук. літ.).
2. Актор, який, міняючи костюм і маску, послідовно зображував усіх персонажів у такій виставі.
Пантомім вражав публіку пластикою свого тіла (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пантомім — пантомі́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пантомім — -а, ч. 1》 У стародавніх Греції та Римі – танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет. 2》 Актор, який, міняючи костюм і маску, послідовно зображував усіх персонажів у такій виставі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пантомім — ПАНТОМІ́М, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі — танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет. Спорідненою мімові формою, однак витвором суто староримського походження, був пантомім (Мист., 3, 1968, 8). Словник української мови в 11 томах