пантомім

пантомі́м

-а, ч.

1》 У стародавніх Греції та Римі – танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет.

2》 Актор, який, міняючи костюм і маску, послідовно зображував усіх персонажів у такій виставі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пантомім — пантомі́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пантомім — ПАНТОМІ́М, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі – танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет. Спорідненою мімові формою, однак витвором суто староримського походження, був пантомім (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. пантомім — ПАНТОМІ́М, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі — танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет. Спорідненою мімові формою, однак витвором суто староримського походження, був пантомім (Мист., 3, 1968, 8). Словник української мови в 11 томах