панянство

ПАНЯ́НСТВО, а, с., заст. Дівування.

— Може б ти на більше змоглася? — Нехай мене господь боронить, щоб я бралася за таку проблему, котрої закінчення непримінно: старе панянство, — відповіла [Дора] й здвигнула раменами вгору, мов її діткнув мороз (Коб., III, 1956, 77).

Значення в інших словниках

1. панянство — паня́нство іменник середнього роду дівування рідко  Орфографічний словник української мови
2. панянство — -а, с., заст. Дівування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панянство — ПАНЯ́НСТВО, а, с., заст. Дівування. – Може б ти на більше змоглася? – Нехай мене господь боронить, щоб я бралася за таку проблему, котрої закінчення непримінно: старе панянство, – відповіла [Дора] й здвигнула раменами вгору, мов її діткнув мороз (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
4. панянство — Паня́нство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. панянство — Паня́нство, -ва с. Дѣвство, дѣвственность. Ой вже мов панянство загине. О. 1862. IV. 4. (Маруся) вже з панянства вистав, до старих людей пристає. О. 1862. IV. 25.  Словник української мови Грінченка