панійка

ПАНІ́ЙКА, и, ж. Зменш.-пестл. до па́ні.

В хаті панійка тонка Крутить пана товстяка (Гл., Вибр., 1951, 220);

Молоді панійки реготались, панночки для виду поопускали очі у землю (Мирний, III, 1954, 273);

Навіть серед читачів, котрі вважали себе народолюбцями, зустрічалось немало, схожих на ту панійку, що гірко плакала над книжкою з народного побуту, довідавшись з неї, що селяни-"мужики", виявляється, не п’ють вранці кофе… (Талант.., 1958, 19).

Значення в інших словниках

1. панійка — пані́йка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. панійка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панійка — ПА́НІЙКА, и, ж. Зменш.-пестл. до па́ні. В хаті панійка тонка Крутить пана товстяка (Л. Глібов); Молоді панійки реготались, панночки для виду поопускали очі у землю (Панас Мирний); Навіть серед читачів, котрі вважали себе народолюбцями...  Словник української мови у 20 томах
4. панійка — Панійка, -ки ж. ум. отъ панія.  Словник української мови Грінченка